Морфемика кывлӧн кык вежӧртас:

  • ӧти-кӧ, морфемикаӧн лоӧ кывлӧн медся посни вежӧртас кутысь кыв юкӧнъяслӧн система;
  • мӧд-кӧ, морфемикаӧн шусьӧ и тайӧ системасӧ велӧдысь-туялысь наука.

Морфемика кутӧ ас водзас могъяс:

  1. юкны кывъяс вежӧртас кутысь юкӧнъяс вылӧ, сикасавны найӧс да туявны налысь медшӧр функцияяссӧ (кыввуж, аффикс, аффикс чукӧръяс);
  2. петкӧдлыны тайӧ кыв юкӧнъяслысь подув вежӧртасъяссӧ (кыввора, грамматика, кыв артмӧдан вежӧртасъяссӧ) да налысь вежсьӧмъяссӧ;
  3. лӧсьӧдны индӧдъяс, мый серти эськӧ позьӧ вӧлі лючки-бура торйӧдны морфемаяссӧ, ӧткодявны найӧс ӧта-мӧдыскӧд;
  4. туявны, кутшӧм фонемаясысь да кутшӧм законъяс серти артмӧны морфемаяс, шуам, пӧжалісны кыв артмӧма вит торъя юкӧнысь пӧж-ал-і-с-ны. Быд юкӧнлӧн аслас фонемнӧй тэчас: СГС-ГС-Г-С-СГ;
  5. туявны торъякывъяс вежлалігӧн да артмӧдігӧн морфемаяслысь вежсьӧмсӧ, шуам, кывъяс вежлалігӧн коми кывйын Л шы вежсьӧ В шы вылӧ: кыв-/кыл- (кывны — кылӧ), вӧв-/вӧл- (вӧв — вӧлыс);
  6. туявны, кыдзи да кутшӧм законъяс серти морфемаяс йитчӧны ӧта-мӧдыскӧд, шуас, коми кывйын орччӧн кӧ веськаласны й да небыд согласнӧй шы, морфемаыс вежсьӧ: додь=/доддь- (додь — доддявны < додь-й-ав-ны); лыд-/лыддь- (лыд — лыддьыны < лыд-й-ыны).
  7. велӧдны, мыйӧн ӧткодьӧсь ла мыйӧн торъялӧны разнӧй кывсикасъяслӧн морфемаясыс, шуам, кадакывлӧн кыввужйыс сложнӧйджык (гарт-, варт-, кыпт-, чард-, вильд-), суффиксыс прӧстджык (-сь-, -зь-, -м-, -т-, да с.в.), эмакывлӧн прӧстджык кыввужйыс (пу, за, кок, пом, пон, гу) да сложнӧйджык суффикс (-лӧн, -лысь, -лань, -ӧдз, -тӧг, -ныс, джык да с.в.).

Ӧшмӧсъяс вежны