Ношуль (Луздор район)


Ношуль (рочӧн Ношуль) – Коми Республикаын сикт, Луздор районысь Ношуль сикт овмӧдчӧминса шӧрсикт.

Ношуль
Ношуль
Му:  Рочму
Статус:  сикт
республика:  Коми республика
район:  Луздор район
Медводдза казьтыштӧм:  1620
Инлыдпасъяс:  0°00′ в. п. 0°00′ а. к. / 0° в. п. 0° а. к. (G)
Официал кыв  коми, роч
Олысьяс  1134 морт (2007)
Час кытш:  UTC+3
Телефон код:  +7 821 33
Пошта индӧс:  168150
Автомобиль код:  11, 111

Ним артмӧм вежны

А.П. Афанасьев серти, войдӧр сиктыс шусьӧма коминас Нӧшул (нӧш + ул). Тайӧ нимас нӧш «мыльк», ул «ув, улыслалор».

Фольклор вежны

География вежны

Ношуль пукалӧ Луз юлӧн веськыд берегын. Ношульсянь Абъячой юрсиктӧдз 32 км, Сыктывкар юркарӧдз 221 км.

Юкӧнъяс:

  • Лузмӧдпӧв

История вежны

  • 1620 — Медводдзаысь казьтыштӧма дозорнӧй небӧгын. Сэки Ношуль вӧлӧсьтын вӧлӧма 49 овмӧдчанін (Лихачёвскӧй кындзи): «Ношульский» погост; «Горбуновская», «Якушево» (сэсся — «Якунинская»), «Лябовская», «Яковлево», «Кузьминская», «Терентьево» (сэсся — «Терехинская»), «Носовская» (либӧ «Вахронинская»), «Абрамово» (сэсся — «Абрамовская»), «Климовская», «Поджевская», «Васильевская», «Иевлево», «Чужмер», «Сухогузово», «Белезина», «Титовская», «Самковская», «Кармановская» грездъяс; некымын пӧчинӧк да выставка. Грездъясын, пӧчинӧкъясын да выставкаясын 1620-ӧд воын вӧлі 68 олан да 6 эновтӧм керка (олысьясыс кулісны либӧ мунісны Сибырӧ). Погостын вӧлі 9 овмӧс.
  • XVII нэм помланьӧ унджык овмӧдчаніныс ӧтувтчисны ӧта-мӧдыскӧд либӧ кушмисны.
  • 1725 — Вӧлӧсьтӧ вӧлі пырӧны: «Ношульский» погост; «Терехинская», «Климовская», «Кондратьевская», «Яковлевская», «Кузьминская», «Горбуновская», «Абрамовская», «Лябовская» грездъяс. Пасйӧма грездын олысьяслӧн овъясыс: Сазонов, Шулепов, Кузнецов, Игнатов, Трофимов, Вахнин, Собнин, Бобров, Горбунов, Иевлев, Ортяков.
  • 1784 — Тайӧ кадӧдзыс чужисны «Карповская» да «Бором» грездъяс.
  • XVIIXVIII нэмъясӧ ношульсаясысь кодсюрӧ вуджисны овны Сибырӧ да Вяткаӧ, XVIII нэм пансигӧн найӧ уджалісны Петыркар вӧчигӧн.
  • 1808 — Ф.А. Тентюкова серти, сиктын кыпӧдісны кирпичысь вичко.
  • 1859«Ношуль» («Лябовская») сиктын сӧмын 8 овмӧс, 66 морт, тані жӧ сулалӧ вичко. Сэк жӧ «Яг» («Бор») грездын 127 овмӧс, 571 морт. Тані жӧ вӧліны сиктса расправа, пристань, нуӧдлӧны ярмангаяс. Мукӧд грездас нӧшта вӧлі 93 овмӧс, 712 морт.
  • 1861 — Воссис школа.
  • 1870 — Ношульсаяс шыӧдчисны уездса власьтъяс дорӧ училишӧ восьтӧм йылысь корӧмӧн. 1870 вося кӧч тӧлысь 29 лунӧ земскӧй собранньӧ шыӧдчис вылысджык власьтъяс дорӧ, медым восьтісны Ношульын ремесленнӧй юкӧна ӧти класса училишӧ. 1871 вося рака тӧлысь 11 лунӧ земскӧй собранньӧ юӧртіс, мый училишӧ восьтӧма, но ремесленнӧй юкӧн (класс) абу.
  • 1899 — Ношульын воссис библиотека, 1905 вося гожӧмын — челядьлы приют (ясли).
  • 1904 — Сиктын вӧлі фельдшерскӧй пункт.
  • 1912 — С.В. Вайровская серти, лӧсьӧдӧма видз-му котыр.
  • 1926 — Ношуль артмӧ некымын грездысь: «Бор 1-й (Ношуль)», «Бор 2-й», «Горбуновская», «Климовская», «Кузьминская», «Лябовская», «Тереховская», «Ыджыдшордор», «Яковлевская», «Якутинская». Наын вӧлі 383 овмӧс, 1849 морт.
  • 1930 — «1-дза Яг» грездын вӧлі: фельдшерско-акушерскӧй пункт, 7 класса школа, потребительяслӧн котыр, изба-читальня, паракод сувтанін, кредит сетан товарищество, госторглӧн агентство, госспиртлӧн лавка, кресьтяналы общественнӧй отсӧг сетан комитет, милициа участок, сикт сӧвет.
  • 1939 — Сиктын тупкисны вичко.
  • 1956 — Ношуль сикт сӧветӧ вӧлі пырӧны: Ношуль сикт (Мӧд Яг (2-й Бор) грезд), грездъяс — «Горбуновская», Девятка, Десятка, «Кузьминская», «Яковлевская», «Якутинская», 1-дза Яг, «Климовская», Лузмӧдпӧв, «Лябовская», Рай, Самкочкой, «Тереховская», Улчекшимӧдпӧв, Косьвӧлӧк, Левский, «Лихачёвская», Мельничадін, «Пятидворка», «Сидорчой», «Сопсикт», «Юруксикт»; вӧр пӧрӧдысьяслӧн посёлокъяс — Бедьвож, Ваймӧс, Гагвож, Ношуль, 173-ӧд квартал, 159-ӧд квартал. Сёрӧнджык кутшӧмсюрӧ оланінъяс вӧлі сетӧма мӧд сикт сӧветлы, бырисны либӧ ӧтувтчисны ӧта-мӧдыскӧд.
  • 1965 — Медводдза Яг, «Лябовская» да Тереховскӧй грездъяс вӧлі ӧтувтӧма Ношуль сикткӧд ӧти овмӧдчанінӧ.
  • 1977, рака тӧлысь 23 лун — Ношуль сикткӧд ӧтувтӧма Лузмӧдпӧв грезд.
  • 1970 — Ношульын 1305 морт, «Климовская» да «Яковлевская» грездъяскӧд ӧтвылысь — 1792 морт; 1979 воын — 1226 да 1592 морт; 1989 — 1279 (605 мужичӧй, 674 нывбаба, 74 % коми, 21 % роч) да 1529 морт; 2000 — 1314 да 2431 морт.
  • 1998 — Сиктын эм «Ношуль» совхозлӧн шӧр усадьба, шӧр школа, кык челядь сад, Культура керка, библиотека, бурдӧдчанін, аптека, 7 вузасянін, сёянін.[1]

Олысь лыд вежны

Грездын олӧны комияс.

Вояс да олысь лыд
1970 1979 1989 1998 2000 2007
1305 1226 1279 1421 1314 1134

Медводдза овъяс вежны

Ношульса пристань вежны

  • XVII нэмсянь нималіс Ношульса пристань. Сикт сулаліс Вяткасянь Кардорӧ вузасян туй вылын. Ношуль вӧлі няньӧ вузасян базаӧн: тракт кузя татчӧ вӧлі вайӧны нянь вяткаысь да сӧвтӧны пыжъясӧ. Сиктын восьтісны таможеннӧй изба. Тані жӧ няньӧн вузасьысьяслы вӧлі вӧчалӧны пыжъяс.
  • 1678 воын вӧлі лӧсьӧдӧма 9 «барка», 2 «павозка» да «карбас». Ношульса перевалочнӧй база XVIII нэм кежлӧ лои ыджыд пристаньӧн. Быд во ӧшым тӧлысьӧ тані нуӧдісны «Рӧштвоса ярманга».
  • Сиктын вӧлі уна сикас склад, уджалан керка, судопромышленникъяслӧн контора. Сиктсаяс пӧрӧдісны пуръяс да пыжъяс вӧчӧм могысь вӧр, вийӧдісны дьӧгӧть да сир, кылӧдісны вӧрсӧ Югдінӧдз, Пырасӧдз да Кардорӧдз.
  • 1860-1870-ӧд вояс — Ношульса пристаньлӧн медбур сӧвман кад. 1869 воын Ношульсянь Луз ю кузя увлань вӧлі мӧдӧдӧма няньӧн да мукӧд тӧварӧн 59 барка да 55 карбас, 400 гӧгӧр пур.
  • XX нэм пансигӧн Ношульлӧн экономическӧй тӧдчанлуныс ёна чиніс Перымса кӧрт туй восьтӧм бӧрын, кыті кутісны нуны вяткаса нянь. Ю вывса пыжъяс вӧчӧм пыдди ношульсаяс кутісны нажӧвитчыны мӧдторйӧн — вӧр пӧрӧдӧмӧн да Пырасӧдз пуръяс кылӧдӧмӧн, сюмӧд перйӧмӧн, вурсьӧмӧн (вурсьысьяс ветлывлісны весиг Омскӧ, Томскӧ, Красноярскӧ да Читаӧ).

Культура вежны

Тӧдчана йӧз вежны

Тӧдчана эмторъяс вежны

Ӧтуввез вежны

Ӧшмӧсъяс вежны

Ыстӧдъяс вежны

  1. Бурьян М., Жеребцов И., Можегова Т. Ношуль // Республика Коми: Энциклопедия. В 3-х т. — Сыктывкар, 1999. — Т. 2. — С. 344.