Сидоров Алексей Семёнович: версиякостса торъялӧм
Пытшкӧссӧ чышкӧма Пытшкӧссӧ содтӧма
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу |
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу |
||
Визь 1:
'''Сидоров Алексей Семёнович''' (комиöн '''Семен Öльöш''', [[1892 во|1892]]—[[1953]]) — нималана коми учёнöй–энциклопедист, филологияса доктор, коми кыв, литература,
Сылöн научнöй корсьысьöмъясыс вöлі йитчöмаöсь литературоведениекöд, археологиякöд, фольклоркöд, этнографиякöд, историякöд. Буретш тайö мортыс тöдмöдіс коми войтырöс медводдза коми поэт [[Куратов Ӧльӧш Вань|И.А. Куратовлӧн]] гижöдъясöн. Сійö вöлі Комиын чужан му туялöмлы подув пуктысьöн. Таысь öтдор А.С. Сидоров гижис школаяслы да вузъяслы учебникъяс.
Визь 6:
Семен Öльöш чужлöма [[1892 во|1892 вося]] [[10 йирым|йирым тӧлысь 10-ӧд лунӧ (важ стиль серти — кӧч тӧлысь 28-ӧд лунӧ]] [[Вӧлӧгда губерня]]ысь [[Яренск уезд]]са Пальын (ӧні — [[Сыктывдін район]]са [[Паль (Сыктывдін район)|Паль]] сиктын. Помавлöма Пальын кык класса училище. [[1907 во]]ын пырöма велöдчыны [[Тотьма]] велӧдысьяслӧн семинарияӧ, кöні сійö медъёна велöдіс кывъяс. [[1911 во]]ын Сидоров помаліс семинария, сы бöрын вит во чöж велöдіс Емва вожын [[Кони (Княжпогост район)|Кониса]] школаын.
Водзö тöдöмлунъяс босьтöм могысь [[1915 во]]ын А.С. Сидоров пырис велöдчыны [[
[[1918 во]]ö институт помалöм бöрын Семен Öльöш воис чужанінö. А сэк, [[1918 во]]ын, Коми муын ёся сулаліс йöзöс велöдан проблема: колісны грамота йöз. Комияс пöвстысь петісны и гырысь учёнöйяс, аслыссяма гижысьяс и поэтъяс. Но сэки, кор коми войтыр водзын сувтісны могъяс артмöдны выль национально — государственнöй, культурнöй органъяс, грамотнöй йöз эз тырмыны.
Визь 12:
Йöзöс велöдöм да местаяс вылын интеллигенция котыртöм могысь [[1918 во]]ся [[22 лӧддза-номъя|лӧддза-номъя тӧлысь 22-ӧд лунö]] [[Яренск]]ын А.С. Сидоров лöсьöдіс велöдысьясöс дасьтан курсъяс вылын «[[Коми котыр]]» чукӧр. Тайö вöлі культурно–просветительскöй общество, коді зілис котыртны вöр–ва велöдан экспедицияяс, лöсьöдавны сиктъясын библиотекаяс, музейяс, петкöдлыны спектакльяс, паськöдны тöдöмлунъяс лекцияяс да печать пыр. Но «Коми котыр» эз дыр уджав: гражданскöй война дырйи сійö разаліс.
[[1918
А.С. Сидоров кöсйис восьтыны Коми муын вылысь – выль велöдчанінъяс, научнöй учреждениеяс.
[[1920
[[1923
[[1926
[[1929]] воын А.С. Сидоров лои Ленинградса
Велöдчан небöгъяс водзö
1934 вося сентябрын А.С. Сидоров вуджис овны Ленинградö. Сійö сэні куим во чöжöн вöчис унатор: дасьтіс И.А. Куратовлысь кывбуръяс чукöр, пыдіа пырöдчис сэсся нин официальнöй кывлöн «яфетическій теорияö», кодöс лöсьöдіс Н.Я. Марр.▼
▲[[1934]] вося
1937 вося сентябр 21 лунö локтöны и сы дорö, шобöны патерасö, ассбсö нуöны. Лагерысь бöрсö воис куим во мысти. Но учёнöй эз ланьтöдчы, эз лэдзчысь.▼
▲[[1937]] вося
Уна во Семен Öльöш сетіс и чужан коми кыв туялöмлы. Туялöмлы. [[В.А. Молодцов]], [[Лыткин Илля Вась|В.И.Лыткин]], А.С. Сидоров гöгöрвоöдісны чужан кывйöс кедзовтöмлысь лёксö, лöсьöдісны графика, литературнöй нормаяс. Семен Öльöш чуксаліс пыртны сэтчö став сёрнисикасъяслысь озырлунсö, та вöсна и пондіс найöс велöдны. 1924 воын сійö вöлі [[Изьва]] да [[Печора]] вожъясын. А.С. Сидоров медводдзаяс лыдын кутіс лыддьыны педтехникумса студентъяслылекцияяс комиöн.▼
▲Уна во Семен Öльöш сетіс и чужан коми кыв туялöмлы
Пансис нин война. 1941 во помöдз сійö уджаліс [[Новгородскöй обласьт]]ын топографическöй экспедицияын техникöн да совхозса рабочöйöн. Сöмын 1942 воö Семен Öльöш локтö Сыктывкарö да уджалö научнöй сотрудникöн Коми научно–исследовательскöй институтын.▼
▲Пансис нин
1944 воö А.С. Сидоров лоö Наукаяс Академиялöн Коми АССР-са базаын старшöй научнöй сотрудникöн, кык во мысти – филология наукаясса кандидатöн, во мысти – докторöн.▼
▲[[1944]] воö А.С. Сидоров лоö
1952 воын муніс Сыктывкарын языкознание кузя конференция. Сы бöрын, во мысти, А.С. Сидоров муніс коммандировкаö [[Мöскуа]]ö, библиотекаын да архивъясын уджавны. Март заводитчигöн сійö висьмис. 1953 вося март 5 лунö Семен Öльöш кувсис. Сійöс дзебöма Мöскуаса [[Введенскöй шойна]] вылö.▼
▲[[1952]] воын муніс Сыктывкарын
== А. С. Сидоров да марризм ==
Зэв сьöкыд гöгöрвоны А.С. Сидоровлысь кыв велöдан уджсö марристскöй теориятöг. Марризм выналігöн коми муын чужан кывйöс история боксянь зэв омöля велöдісны, эз чайтны збыльöн финно–угорскöй кывъяслысь история боксянь öткодьлунсö. Марристъяс серти, став кывйыс сöвмис сöмын скрещивайтчöмöн. Быттьöкö важöн вöлі сöмын 4 яфетическöй племя – ''сал'', ''бер'', ''рош'', ''йон'', и тайö нимъяс сорласьöмысь пö артмис став лексикалöн озырлуныс. Тайö теорияыс вöлі зэв примитивнöйöн да вульгарнöйöн. Мый жö кыскис медъёна Семен Öльöшöс тайö теорияас? Тыдалö, сійö, мый яфетическöй теория топыда йитліс кывсö обществоын мунан вежсьöмъяскöд. Марризм чуксаліс уна сикас ичöт войтыръяслысь кывъяс, и не видлавны найöс дась меркаясöн, мукöд кывъяс велöдöмын артмöм канонъяс отсöгöн. Вермас лоны, мый та вöсна медъёна А.С. Сидоров и сулаліс яфетическöй теория дор.
Визь 44:
== Небӧгъяс да уджъяс ==
#
# Избранные статьи по коми языку / Сост. [[Федюнёва Галина Валерьяновна|Г.В. Федюнёва]]. — [[Сыктывкар]]: [[Коми небӧг лэдзанін|Коми кн. изд-во]], [[1992]]. — 160 с.
== Öшмöсъяс ==
# [[Белых Иван Ильич|''Белых И.'']] Пальысь петӧм учёнӧй // «Йöлöга» 2002, йирым 18 – öд лун.
|