Тюрнин Николай Алексеевич: версиякостса торъялӧм

Пытшкӧссӧ чышкӧма Пытшкӧссӧ содтӧма
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
Визь 7:
 
== Гижан удж ==
ГижӧНиколай Тюрнин гижӧ [[коми кыв|комиӧн]] и [[роч кыв|рочӧн]]. Гижӧдъясыс петавлісны «Эжва весьтын кодзувъяс» ([[1988]]), «Мелiлуныс пыдӧстӧм и помтӧм» ([[1995]]), «Лӧсасъяс» ([[1999]]), «Гудӧк шысьыс он и пӧтлы» ([[2007]]), «Дереваннӧй сиктӧй — менам сьӧлӧмшӧр» ([[2008]]), «Строка, летящая в огонь» ([[2005]]), «Летящей мысли яркий луч» ([[2005]]), «След на северной земле» ([[2006]]), «Капельки жизни» ([[2008]]) небӧгъясын, «Сыктывкар» да «Парма» (Москва) альманахъясын, «Парма», [[Войвыв кодзув (журнал)|«Войвыв кодзув»]] да [[Би кинь (журнал)|«Би кинь»]] журналъясын. Вуджӧдӧм кывбуръяссӧ йӧзӧдлывлісны «Кизили» (Ижкар), «Кече» (Йошкар-Ола) да «Сабыйга» (Казань) челядьлы журналъясын.
 
Николай Тюрнин ёнджыка тӧдса кыдзи поэт-песенник; кывбуръяс вылас гижӧма 100 сайӧ сьыланкыв. Н.А. Тюрнин торъя да ӧтувъя небӧгъясын йӧзӧдiс ныв-зонпоснилы уна кывбур, кодъяс вочасӧн лоины сьыланкывъясӧн. Сiдз, [[2007 во]]ын [[Василей (гаж)|«Василей» конкурс]] дырйи поэтлӧн чужан сиктлы сиӧм «Сюа чомйӧй, Дереваннӧй!» сьыланкыв шедӧдіc Гран-при. А «Сьыланкывкӧд коля» сьылан лои республикаса челядьлӧн ӧнiя кадся сьыланкывъя фестивальлы кыпӧкыпӧн. КывбуръясыслыНиколай шыладсӧ гижӧны нималана композиторъяс [[Тюрнин Борис Степанович|Борис Тюрнин]], [[Горчаков Гений Дмитриевич|Гений Горчаков]], [[Кочановтӧдса Гелийкыдзи Сергеевич|Гелийӧнія Кочанов]],коми Владиславсьыланкывлӧн Можайкин,регионъяскостса [[Новосёловчелядь Маркфестиваль Ефимович|Марккотыртысь; Новосёлов]],сійӧс [[Чувьюровнуӧдӧны Василийӧтчыдысь Николаевич|Василийкык Чувьюров]]вонас.
 
Кывбуръясыслы шыладсӧ гижӧны нималана композиторъяс [[Тюрнин Борис Степанович|Борис Тюрнин]], [[Горчаков Гений Дмитриевич|Гений Горчаков]], [[Кочанов Гелий Сергеевич|Гелий Кочанов]], Владислав Можайкин, [[Новосёлов Марк Ефимович|Марк Новосёлов]], [[Чувьюров Василий Николаевич|Василий Чувьюров]].
 
Н.А. Тюрнин тӧдса и кыдзи комиӧдчысь. Вуджӧдіс [[Кушманов Виктор Витальевич|Виктор Кушмановлысь]], Андрей Каневлысь, [[Фролов Дмитрий Валерианович|Дмитрий Фроловлысь]], Алексея Карповлысь, Митрофан Курочкинлысь роч кывбуръяссӧ, [[Удмуртия]]ысь Надежда Лопатинаӧс, [[Мари Эл]]ысь Василий Крыловӧс, [[Тотараму|Татарстан]]ысь Амир Махмудовӧс да Шамиль Маннаповӧс.
Гижӧ [[коми кыв|комиӧн]] и [[роч кыв|рочӧн]]. Гижӧдъясыс петавлісны «Эжва весьтын кодзувъяс» ([[1988]]), «Мелiлуныс пыдӧстӧм и помтӧм» ([[1995]]), «Лӧсасъяс» ([[1999]]), «Гудӧк шысьыс он и пӧтлы» ([[2007]]), «Дереваннӧй сиктӧй — менам сьӧлӧмшӧр» ([[2008]]), «Строка, летящая в огонь» ([[2005]]), «Летящей мысли яркий луч» ([[2005]]), «След на северной земле» ([[2006]]), «Капельки жизни» ([[2008]]) небӧгъясын, «Сыктывкар» да «Парма» (Москва) альманахъясын, «Парма», [[Войвыв кодзув (журнал)|«Войвыв кодзув»]] да [[Би кинь (журнал)|«Би кинь»]] журналъясын. Вуджӧдӧм кывбуръяссӧ йӧзӧдлывлісны «Кизили» (Ижкар), «Кече» (Йошкар-Ола) да «Сабыйга» (Казань) челядьлы журналъясын.
 
Кывбуръяссӧ вуджӧдӧма [[финн кыв|фин]], [[мари кыв|мари]], [[удмурт кыв|удмурт]] да [[тотара кыв|тотара]] кывъяс вылӧ.
Николай Тюрнин ёнджыка тӧдса кыдзи поэт-песенник; кывбуръяс вылас гижӧма 100 сайӧ сьыланкыв. Н.А. Тюрнин торъя да ӧтувъя небӧгъясын йӧзӧдiс ныв-зонпоснилы уна кывбур, кодъяс вочасӧн лоины сьыланкывъясӧн. Сiдз, [[2007 во]]ын [[Василей (гаж)|«Василей» конкурс]] дырйи поэтлӧн чужан сиктлы сиӧм «Сюа чомйӧй, Дереваннӧй!» сьыланкыв шедӧдіc Гран-при. А «Сьыланкывкӧд коля» сьылан лои республикаса челядьлӧн ӧнiя кадся сьыланкывъя фестивальлы кыпӧ. Кывбуръясыслы шыладсӧ гижӧны нималана композиторъяс [[Тюрнин Борис Степанович|Борис Тюрнин]], [[Горчаков Гений Дмитриевич|Гений Горчаков]], [[Кочанов Гелий Сергеевич|Гелий Кочанов]], Владислав Можайкин, [[Новосёлов Марк Ефимович|Марк Новосёлов]], [[Чувьюров Василий Николаевич|Василий Чувьюров]].
 
Авторлӧн кывбуръясыс да вуджӧдӧмъясыс пыртӧма школаса велӧдчан небӧгъясӧ.
 
Фин-йӧгра небӧгъяслӧн регионъяскостса фестиваль дырйи ([[Саранск]], Республика Мордовия) «Под морозный перезвон» небӧгыс вӧлі шуӧма челядь сьыланкывъяса медбур чукӧрӧн, гижысь Николай Тюрнин да шылад тэчысь Марк Новосёлов лоины «Литературная Финно-Угрия» конкурсын лауреатъясӧн.
 
«Золотой фонд прессы» войтыркостса выставкаӧ пырӧдчысь.
Н.А. Тюрнин тӧдса и кыдзи комиӧдчысь. Вуджӧдіс Виктор Кушмановлысь, Андрей Каневлысь, Дмитрий Фроловлысь, Алексея Карповлысь, Митрофан Курочкинлысь роч кывбуръяссӧ, [[Удмуртия]]ысь Надежда Лопатинаӧс, [[Мари Эл]]ысь Василий Крыловӧс, [[Тотараму|Татарстан]]ысь Амир Махмудовӧс да Шамиль Маннаповӧс.
 
Н.А. Тюрнинлы сетлісны Витебскса сынӧд-десант дивизиялӧн «Гвардеец» газетлысь, Россияса журналист котырлысь, Коми АССР-са Вылысь Сӧветлӧн Президиумлысь, Коми Республикаса печать управлениелысь грамотаяс.
Кывбуръяссӧ вуджӧдӧма [[финн кыв|фин]], [[мари кыв|мари]], [[удмурт кыв|удмурт]] да [[тотара кыв|тотара]] кывъяс вылӧ.
 
Н.А. Тюрнин пырӧ концертнӧй деятельяслӧн Россияса котырӧ, Россияса журналист котырӧ; «Российский союз прессы» ставроссияса ӧтйӧза котырӧ Почётнӧй пырысь.
25 визь ⟶ 30:
=== Комиӧн ===
* ''Тюрнин Н.А.'' Тэнад арлыдаӧн коля: кывбуръяс, сьыланкывъяс, нӧдкывъяс. — [[Сыктывкар]]: [[Коми небӧг лэдзанін]], [[2006]]. — 32 лб.
* ''Тюрнин Н.А.'' Сьыланкывъя востым. Песенные зарницы: сьыланкывъяс, песни / Серпасаліс В.А. Клейман. — [[Сыктывкар]]: [[Кола (небӧг лэдзанін)|Изд-во «Кола»]], [[2015 во|2015]]. — 112 лб. (комиӧн, рочӧн, фин кывйӧн)
 
=== Рочӧн ===
32 визь ⟶ 38:
== Наградаяс ==
* Коми Республикаса нимӧдана уджалысь
* Культура юкӧнын Коми Республикаса Веськӧдлан Котырлӧн премиа босьтысь. ([[2008]]).
* Россияса культураын нимӧдана уджалысь.
 
47 визь ⟶ 53:
[[Категория:Сыктывкар]]
[[Категория:Дереваннӧй сикт овмӧдчӧмин]]
[[Категория:Чужисны 1956 воын]]