Уквавом (Сосногорск район): версиякостса торъялӧм

Пытшкӧссӧ чышкӧма Пытшкӧссӧ содтӧма
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
м Per local community request, replaced: тӧв шӧр → тӧвшӧр
Визь 58:
 
== История ==
Археологъяс серти, сикт гӧгӧрӧ йӧзыс овмӧдчылӧмаӧсь «из» кадӧ нин. [[1989 во]]ын вӧлі аддзӧма Уквавомсянь неылын Изьва вожын медводдза «кар». Сылӧн ыдждаыс — 600 кв. метр, сулалӧма неыджыд Понъюлӧн ([[Изьва (ю)|Изьва ю вож]]) шуйгаладорса мыльк йылын.
 
Изьва йыв овмӧдны кутісны VIII нэм пом — ХIХ нэмлӧн медводдза джынъяс. [[Латкин Василий Николаевич|Василий Латкин]], коді ветліс [[Печора (ю)|Печора вожӧ]] [[1840 во|1840]] да [[1843 во|1843 воясӧ]]ясӧ, гижліс аслас дневникас: «Первыми поселенцами на берегах Ижмы были зыряне, которые перебрались сюда из Яренского, а частью, может быть, и Усть-Сысольского уездов; они поселились в верховьях Ижмы и Ухты».
 
Уквавомсаяс жӧ чайтӧны, мый сикт артмис [[1799 во]]ын. Медводз куйлӧма увтасінын, ӧнія сиктсянь 1,5 км сайын. Тайӧ иныс ӧні шусьӧ «Важ вӧлӧсьт». Ытваӧн ойдӧм вӧсна йӧзыс шуисны вуджны косінӧджык. Вуджны кутісны [[1860 во]]сянь. Вежа ай Иоанн Елеазаровский «Статистические и естественно-исторические очерки выселков по реке Ижма» гижӧдын, мый вӧлі йӧзӧзӧма «Архангельские губернские ведомости» газетын [[1867 во]]ся [[йирым тӧлысь]]ын, пасйӧ: «Усть-Ухтинская деревня стоит на левом берегу реки Ижмы, близ устья быстрой и прозрачной Ухты: от этого она и получила название Усть-Ухтинской; на языке же зырян известна под именем «Вуквавомской».
 
[[1863 во|1863 воӧ]]ӧ вӧлі шуӧма вежа Илля пророк нима вичко лэптыны. [[1864 во|1864]]—[[1865 во|1865]] воясö кыпӧдӧма пу вичко, вежӧдӧма [[1869 во]]ся [[15 тӧв шӧртӧвшӧр|тӧвшӧр 15-ӧд лунӧ]]. «Архангельские губернские ведомости» газетын (69—71 №№, [[1867 во]]) гижлісны: «...внутреннее расположение ея также очень красиво и удобно: иконостас на деревенский вкус изящен, словом — все достойно похвалы».
 
[[1908 во]]ся [[ода-кора тӧлысь]]ын сиктын восьтӧма гидрометеослужба пост, некутшӧм прибор абу вӧлӧма. Поводдя бӧрся кутісны бурджыка видзӧдны [[1928 во]]ся [[косму тӧлысь]]сянь. Штатас вӧлӧма 4 морт, юӧрсӧ мӧдӧдлісны [[Кардор]]ӧ. [[1948 во]]ся [[урасьӧм тӧлысь]]ын Уквавомса метеостанция тупкысис, сы вӧсна мый метеослужба воссис [[Уква]] карса аэропортын.
Визь 70:
Сиктлӧн история йитчӧма [[Уква (ю)|Уква ю]] вылын мусир перйӧмкӧд. Уквавомсаяс медасьлісны М.К. Сидоров дорӧ: найӧ доддьӧн ваявлісны бурӧвӧйлы оборудование, кыпӧдісны некымын олан керка, пес дасьтісны. [[Медводдза мирӧвӧй тыш]] пансьӧмкӧд уна уджалысьӧс вӧлі босьтӧма армияӧ, но мусир перйӧм эз сувт. [[1915 во]] помын вӧлі шуӧма дугӧдны уджъяссӧ да оборудованиесӧ нуны Чибью вомӧ. Тӧвнас уквавомса кресьтяна додьясӧн нуисны оборудованиесӧ выльлаӧ. [[1917 во]]ся [[рака тӧлысь]]ын кык барак да контора керка, мый вӧлі кольлӧма Карлов участокын, вӧлі вуджӧдӧма Уквавомӧ. [[1917 во]]ся Октябрса революция бӧрын баракъясысь вӧчисны ичӧт школа, а контора керкаысь — вузасянін. Тайӧ керкаясыс эз кольны миян кадӧдз. [[1920 во]]сянь Укваса мусир перъянінын бара на кутісны уджавны уквавомсаяс.
 
[[2012 во|2012 воӧдз]]ӧдз Уквавом сикт вӧлі [[Сосногорск район]]ысь [[Уквавом сикт овмӧдчӧмин]]са [[шӧрсикт|шӧрсиктӧн]]ӧн.
 
== Олысь лыд ==
Визь 114:
== Ыстӧдъяс ==
<references/>
 
{{stub}}
{{Сосногорск карувса оланінъяс}}
 
Визь 121:
[[Категория:Уквавом сикт овмӧдчӧмин]]
[[Категория:Сосногорск кар овмӧдчӧмин]]
 
 
{{stub}}