Сидоров Алексей Семёнович: версиякостса торъялӧм

Пытшкӧссӧ чышкӧма Пытшкӧссӧ содтӧма
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
Enye Lav (сёрнитанін | чӧжӧс)
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
Визь 1:
'''Сидоров Öльöксей Семёнович''' (комиöн '''Семен Öльöш''' 1892-1953) – филология наукаса доктор, коми учёнöй–энциклопедист.
'''Алексей Семенович Сидоров''' –Филология наукаса доктор, учёнöй – энциклопедист.
Сылöн научнöй корсьысьöмъясыс вöлі йитчöмаöсь литературоведъяскöд, археологиякöд, фольклоркöд, этнографиякöд, историякöд. Буретш тайö мортыс тöдмöдіс коми войтырöс медводдза коми поэт И.А. Куратовлöн гижöдъясöн. Сійö вöлі Коми чужан му туялöмлы подув пуктысьöн. Таысь öтдор А.С. Сидоров гижис школаяслы вузъяслы учебникъяс.
 
Сылöн научнöй корсьысьöмъясыс вöлі йитчöмаöсь литературоведъяскöд, археологиякöд, фольклоркöд, этнографиякöд, историякöд. Буретш тайö мортыс тöдмöдіс коми войтырöс медводдза коми поэт [[Куратов Ӧльӧксей Иван|И.А. КуратовлöнКуратов]]лöн гижöдъясöн. Сійö вöлі КомиКомиад чужан му туялöмлы подув пуктысьöн. Таысь öтдор А.С. Сидоров гижис школаяслы да вузъяслы учебникъяс.
Алексей Сидоров чужлöма 1892 – öд вося кöч тöлысь 28 – öд лунö Сыктывдін районса Паль сиктын. Помавлöма Пальын кык класса училище. 1907 воын пырöма велöдчыны Тотьмаса учительскöй семинарияö, кöні сійö медъёна велöдіс кывъяс. 1911 воын Сидоров помаліс семинария, сы бöрын вит во чöж А.С. Сидоров велöдіс Емва вожын Кони сиктса школаын.
 
==Олöм туй==
Водзö тöдöмлунъяс босьтöм могысь1915 воын А.С. Сидоров пырис велöдчыны Вöлöгöдса учительскöй институтö и велöдчис сэні куим во.
1918 воö институт помалöм бöрын А.С. Сидоров воис чужанінö. А сэк, 1918 воын, Коми муын ёся сулаліс йöзöс велöдан проблема: колісны грамота йöз. Комияс пöвстысь петісны и гырысь учёнöйяс, аслыссяма гижысьяс и поэтъяс. Но сэки, кор коми войтыр водзын сувтісны могъяс артмöдны выль национально – государственнöй, культурнöй органъяс, грамотнöй йöз эз тырмыны.
 
АлексейСемен СидоровÖльöш чужлöма 1892 – öд вося кöч тöлысь 28 – öд лунö [[Сыктывдін районсарайон]]са [[Паль]] сиктын. Помавлöма Пальын кык класса училище. 1907 воын пырöма велöдчыны Тотьмаса[[Тотьма]]са учительскöй семинарияö, кöні сійö медъёна велöдіс кывъяс. 1911 воын Сидоров помаліс семинария, сы бöрын вит во чöж А.С. Сидоров велöдіс Емва вожын [[Кони]] сиктса школаын.
Йöзöс велöдöм да местаяс вылын интеллигенция котыртöм могысь 1918 вося июнь 22 лунö Яренскын А.С. Сидоров лöсьöдіс велöдысьясöс дасьтан курсъяс вылын «Коми котыр» союз. Тайö вöлі культурно – просветительскöй общество, коді зілис котыртны вöр – ва велöдан экспедицияяс, лöсьöдавны сиктъясын библиотекаяс, музейяс, петкöдлыны спектакльяс, паськöдны тöдöмлунъяс лекцияяс да печать пыр. Но «Коми котыр» эз дыр уджав: гражданскöй война дырйи сійö разаліс.
 
Водзö тöдöмлунъяс босьтöм могысь1915могысь 1915 воын А.С. Сидоров пырис велöдчыны Вöлöгöдса[[Вöлöгда]]са учительскöй институтö и велöдчис сэні куим во.
1918 Емдінын воссис учительяслöн семинария. Яренск уездса Сöвет ыстіс сэтчö велöдны А.С. Сидоровöс. Та бöрын сійö бара 1920 во помöдз велöдіс учительясöс дасьтан курсъяс вылын Яренскын. Тайö кадö сійö кутіс пырöдчыны наукаö.
 
1918 воö институт помалöм бöрын А.С.Семен СидоровÖльöш воис чужанінö. А сэк, 1918 воын, Коми муын ёся сулаліс йöзöс велöдан проблема: колісны грамота йöз. Комияс пöвстысь петісны и гырысь учёнöйяс, аслыссяма гижысьяс и поэтъяс. Но сэки, кор коми войтыр водзын сувтісны могъяс артмöдны выль национально – государственнöй, культурнöй органъяс, грамотнöй йöз эз тырмыны.
А.С. Сидоров кöсйис восьтыны Коми муын вылысь – выль велöдчанінъяс, научнöй учреждениеяс.
 
Йöзöс велöдöм да местаяс вылын интеллигенция котыртöм могысь 1918 вося июнь 22 лунö Яренскын[[Яренск]]ын А.С. Сидоров лöсьöдіс велöдысьясöс дасьтан курсъяс вылын «[[Коми котыр]]» союз. Тайö вöлі культурно – просветительскöй общество, коді зілис котыртны вöр – ва велöдан экспедицияяс, лöсьöдавны сиктъясын библиотекаяс, музейяс, петкöдлыны спектакльяс, паськöдны тöдöмлунъяс лекцияяс да печать пыр. Но «Коми котыр» эз дыр уджав: гражданскöй война дырйи сійö разаліс.
1920 вося декабрьсянь А.С. Сидоров котыртіс, кыдзи комиссияса член, Усть – Сысольскын ПИНО (Практический институт народного образования), 7 – öд классöдз велöдчысьясöс дасьтан институт.Алексей Семёнович Сидоров институтын лои медводдза правлениеса председательöн, лыддис этнография курс, веськöдліс студентъяслöн кружокöн. 1921 воын сійö гöтрасис Людмила Степановна Куратова вылö, коми литературалы подув пуктысь И.А. Куратовлöн племянница вылö. Сентябрын А.С. Сидоров муніс научнöй командировкаöн Ленинградö (öні Санкт - Петербург), кöні велöді археология Археологическöй институтса география факультетын. Во мысти сійö бара воис ПИНО – ö уджавны, и лоис ректорöн. Но административнöй удж сылы эз кажитчы. Сы вöсна 1923 воö, ПИНО – öс педтехникумö вуджöдöм бöрын, А.С. Сидоров бара лоö велöдысьöн.
 
1918 Емдінын[[Емдін]]ын воссис учительяслöн семинария. [[Яренск уездсауезд]]са Сöвет ыстіс сэтчö велöдны А.С.Семен СидоровöсÖльöшöс. Та бöрын сійö бара 1920 во помöдз велöдіс учительясöс дасьтан курсъяс вылын Яренскын. Тайö кадö сійö кутіс пырöдчыны наукаö.
1923 воын Визин сиктын олысь тестьыслöн архивысь сійö аддзис И.А. Куратовлысь гижöдъяс, и сійö жö воö «Парма ёль» журналын йöзöдіс поэтлысь кык неыджыд кывбур да поэт йылысь статья. Тайö вöлі сöветскöй печатьын И.А. Куратов йылысь медводдза гижöдöн.
1926 вося мартын А.С. Сидоров бара мунö велöдчыны Ленинградö. Кык воысь унджык сійö велöдö археология да лингвистика Н.Я. Марр юрнуöдöм улын. Тайö вöлі нималана кыв велöдысь, археолог да этнограф. Сійö чуйдіс коми учёнöйясöс гижны вель уна удж археология кузя. А.С. Сидоров йöзöдіс ыджыд книга – «Знахарство, колдовство и порча у народов коми» (1928 во).
 
А.С. Сидоров кöсйис восьтыны Коми муын вылысь – выль велöдчанінъяс, научнöй учреждениеяс.
1929 воын А.С. Сидоров лои Ленинградса Герцен нима педагогическöй институтса доцентöн. Сійö лыддис сэні велöдчысь студентъяслы лекцияяс, коми этнография, археология, кыв йылысь, гижи ассьыс научнöй уджъяс.
 
1920 вося декабрьсянь А.С. Сидоров котыртіс, кыдзи комиссияса член, Усть – СысольскынУсть–Сысольскын [[ПИНО]] (Практический институт народного образования), 7 – öд7–öд классöдз велöдчысьясöс дасьтан институт.Алексей СемёновичСемен СидоровÖльöшыд институтын лои медводдза правлениеса председательöн, лыддис этнография курс, веськöдліс студентъяслöн кружокöн. 1921 воын сійö гöтрасис Людмила Степановна Куратова вылö, коми литературалы подув пуктысь И.А. Куратовлöн племянница вылö. Сентябрын А.С. Сидоров муніс научнöй командировкаöн Ленинградö (öні [[Санкт - Петербург]]), кöні велöді археология Археологическöй институтса география факультетын. Во мысти сійö бара воис ПИНО – öПИНО–ö уджавны, и лоис ректорöн. Но административнöй удж сылы эз кажитчы. Сы вöсна 1923 воö, ПИНО – öс педтехникумö вуджöдöм бöрын, А.С.Семен СидоровÖльöш бара лоö велöдысьöн.
Велöдчан небöгъяс водзö дасьтöны да лэдзöны 30 – öд воясö. 30 – öд воö петö А.С. Сидоровлöн шöр школаяслы синтаксисысь учебник
1934 вося сентябрын А.С. Сидоров вуджис овны Ленинградö. Сійö сэні куим во чöжöн вöчис унатор: дасьтіс И.А. Куратовлысь кывбуръяс чукöр, пыдіа пырöдчис сэсся нин официальнöй кывлöн «яфетическій теорияö», кодöс лöсьöдіс Н.Я. Марр.
 
1923 воын [[Визин]] сиктын олысь тестьыслöн архивысь сійö аддзис И.А. Куратовлысь гижöдъяс, и сійö жö воö «[[Парма ёль]]» журналын йöзöдіс поэтлысь кык неыджыд кывбур да поэт йылысь статья. Тайö вöлі сöветскöй печатьын И.А. Куратов йылысь медводдза гижöдöн.
1937 вося сентябр 21 лунö локтöны и сы дорö, шобöны патерасö, ассбсö нуöны. Лагерысь бöрсö воис куим во мысти. Но учёнöй эз ланьтöдчы, эз лэдзчысь.
 
1926 вося мартын А.С. Сидоров бара мунö велöдчыны Ленинградö. Кык воысь унджык сійö велöдö археология да лингвистика [[Н.Я. Марр]] юрнуöдöм улын. Тайö вöлі нималана кыв велöдысь, археолог да этнограф. Сійö чуйдіс коми учёнöйясöс гижны вель уна удж археология кузя. А.С.Семен СидоровÖльöш йöзöдіс ыджыд книга – «Знахарство, колдовство и порча у народов коми» (1928 во).
Уна во А.С. Сидоров сетіс и чужан коми кыв туялöмлы. Туялöмлы. В.А. Молодцов, В.И.Лыдкин, А.С. Сидоров гöгöрвоöдісны чужан кывйöс кедзовтöмлысь лёксö, лöсьöдісны графика, литературнöй нормаяс. А.С. Сидоров чуксаліс пыртны сэтчö став сёрнисикасъяслысь озырлунсö, та вöсна и пондіс найöс велöдны. 1924 воын сійö вöлі Изьва да Печора вожъясын. А.С. Сидоров медводдзаяс лыдын кутіс лыддьыны педтехникумса студентъяслылекцияяс комиöн.
 
1929 воын А.С. Сидоров лои Ленинградса [[Герцен]] нима [[Герцен нима педагогическöй институт|педагогическöй институтсаинститут]]са доцентöн. Сійö лыддис сэні велöдчысь студентъяслы лекцияяс, коми этнография, археология, кыв йылысь, гижи ассьыс научнöй уджъяс.
Пансис нин война. 1941 во помöдз сійö уджаліс Новгородскöй обласьтын топографическöй экспедицияын техникöн да совхозса рабочöйöн. Сöмын 1942 воö Сидоров локтö Сыктывкарö да уджалö научнöй сотрудникöн Коми научно – исследовательскöй институтын.
 
Велöдчан небöгъяс водзö дасьтöны да лэдзöны 30 – öд воясö. 30 – öд воö петö А.С.Семен СидоровлöнÖльöшлöн шöр школаяслы синтаксисысь учебник
1944 воö А.С. Сидоров лоö Наукаяс Академиялöн Коми АССР- СА базаын старшöй научнöй сотрудникöн, кык во мысти – филология наукаясса кандидатöн, во мысти – докторöн.
1934 вося сентябрын А.С. Сидоров вуджис овны Ленинградö. Сійö сэні куим во чöжöн вöчис унатор: дасьтіс И.А. Куратовлысь кывбуръяс чукöр, пыдіа пырöдчис сэсся нин официальнöй кывлöн «яфетическій теорияö», кодöс лöсьöдіс Н.Я. Марр.
 
1937 вося сентябр 21 лунö локтöны и сы дорö, шобöны патерасö, ассбсö нуöны. Лагерысь бöрсö воис куим во мысти. Но учёнöй эз ланьтöдчы, эз лэдзчысь.
Зэв сьöкыд гöгöрвоны А.С. Сидоровлысь кыв велöдан уджсö марристскöй теориятöг. Марризм выналігöн коми муын чужан кывйöс история боксянь зэв омöля велöдісны, эз чайтны збыльöн финно – угорскöй кывъяслысь история боксянь öткодьлунсö. Марристъяс серти, став кывйыс сöвмис сöмын скрещивайтчöмöн. Быттьöкö важöн вöлі сöмын 4 яфетическöй племя – сал, бер, рош, йон, и тайö нимъяс сорласьöмысь пö артмис став лексикалöн озырлуныс. Тайö теорияыс вöлі зэв примитивнöйöн да вульгарнöйöн. Мый жö кыскис медъёна А.С. Сидоровöс тайö теорияас? Тыдалö, сійö, мый яфетическöй теория топыда йитліс кывсö обществоын мунан вежсьöмъяскöд. Марризм чуксаліс уна сикас ичöт войтыръяслысь кывъяс, и не видлавны найöс дась меркаясöн, мукöд кывъяс велöдöмын артмöм канонъяс отсöгöн. Вермас лоны, мый та вöсна медъёна А.С. Сидоров и сулаліс яфетическöй теория дор.
 
Кор сёрнитам А.С. Сидоров йылысь, кыдзи яфетолог йылысь, оз ков вунöдны, мый сійö некор эз вöв марризмлöн теоретикöн, а пыр вöчис коми кыв кузя конкретнöй удж. Сы вöсна и öнöдз тайö тайö уджъясыс зэв коланаöсь, тöдчанаöсь. Коми синтаксис, кузя сійö гижис зэв ыджыд удж – кык тома «Синтаксис коми языка». Сійöс абу йöзöдöма. Та йылысь монографияыс петіс сійö кулöм бöрын нин. «коми литературный язык эпохи раннего феодализма» уджын коми лингвист велöдіс 14 – 17 нэмъясса важ коми гижöдъяс. Архивъясысь ачыс адзис и некымын важ коми кывйöн гижöм памятник, пыртіс найіс наукаö. Историческöй лексикология юкöнын А.С. Сидоров корсис архивъясысь и дешифруйтіс гижöдъяслысь важ коми тöлысь нимъяс. Но став тайö вöчöмторсьыс öнöдз йöзöдöма неыджыд юкöн.
 
Уна во А.С.Семен СидоровÖльöш сетіс и чужан коми кыв туялöмлы. Туялöмлы. [[В.А. Молодцов]], [[Лыткин Илля Вась|В.И.ЛыдкинЛыткин]], А.С. Сидоров гöгöрвоöдісны чужан кывйöс кедзовтöмлысь лёксö, лöсьöдісны графика, литературнöй нормаяс. А.С.Семен СидоровÖльöш чуксаліс пыртны сэтчö став сёрнисикасъяслысь озырлунсö, та вöсна и пондіс найöс велöдны. 1924 воын сійö вöлі [[Изьва]] да [[Печора]] вожъясын. А.С. Сидоров медводдзаяс лыдын кутіс лыддьыны педтехникумса студентъяслылекцияяс комиöн.
1952 воын муніс Сыктывкарын языкознание кузя конфкренция. Сы бöрын, во мысти, А.С. Сидоров муніс коммандировкаö Москваö, библиотекаын да архивъясын уджавны. Март заводитчигöн сійö висьмис. 1953 вося март 5 лунö А.С. Сидоров кувсис. Сійöс дзебöма Москваса Введенскöй шойна вылö.
 
Пансис нин война. 1941 во помöдз сійö уджаліс [[Новгородскöй обласьтынобласьт]]ын топографическöй экспедицияын техникöн да совхозса рабочöйöн. Сöмын 1942 воö СидоровСемен Öльöш локтö Сыктывкарö да уджалö научнöй сотрудникöн Коми научно – исследовательскöйнаучно–исследовательскöй институтын.
 
1944 воö А.С. Сидоров лоö Наукаяс Академиялöн Коми АССР- САса базаын старшöй научнöй сотрудникöн, кык во мысти – филология наукаясса кандидатöн, во мысти – докторöн.
'''Литература''':
 
1952 воын муніс Сыктывкарын языкознание кузя конфкренцияконференция. Сы бöрын, во мысти, А.С. Сидоров муніс коммандировкаö Москваö[[Мöскуа]]ö, библиотекаын да архивъясын уджавны. Март заводитчигöн сійö висьмис. 1953 вося март 5 лунö А.С.Семен СидоровÖльöш кувсис. Сійöс дзебöма МосквасаМöскуаса [[Введенскöй шойна]] вылö.
1. А.С. Сидоров Коми письменность эпохи раннего феодализма // Учёные записки ЛГУ.1947, вып. 2.
 
==А. С. Сидоров да марризм==
2. Белых И. «Пальысь петöм учёнöй» // «Йöлöга» 2002, йирым 18 – öд лун.
 
Зэв сьöкыд гöгöрвоны А.С. Сидоровлысь кыв велöдан уджсö марристскöй теориятöг. Марризм выналігöн коми муын чужан кывйöс история боксянь зэв омöля велöдісны, эз чайтны збыльöн финно – угорскöйфинно–угорскöй кывъяслысь история боксянь öткодьлунсö. Марристъяс серти, став кывйыс сöвмис сöмын скрещивайтчöмöн. Быттьöкö важöн вöлі сöмын 4 яфетическöй племя – ''сал'', ''бер'', ''рош'', ''йон'', и тайö нимъяс сорласьöмысь пö артмис став лексикалöн озырлуныс. Тайö теорияыс вöлі зэв примитивнöйöн да вульгарнöйöн. Мый жö кыскис медъёна А.С.Семен СидоровöсÖльöшöс тайö теорияас? Тыдалö, сійö, мый яфетическöй теория топыда йитліс кывсö обществоын мунан вежсьöмъяскöд. Марризм чуксаліс уна сикас ичöт войтыръяслысь кывъяс, и не видлавны найöс дась меркаясöн, мукöд кывъяс велöдöмын артмöм канонъяс отсöгöн. Вермас лоны, мый та вöсна медъёна А.С. Сидоров и сулаліс яфетическöй теория дор.
3. Белых И. «Нималана землякöс оз вунöдны» // «Коми му», ода кора 2008 вося 24 лун.
 
Кор сёрнитам А.С. Сидоров йылысь, кыдзи яфетолог йылысь, оз ков вунöдны, мый сійö некор эз вöв марризмлöн теоретикöн, а пыр вöчис коми кыв кузя конкретнöй удж. Сы вöсна и öнöдз тайö тайö уджъясыс зэв коланаöсь, тöдчанаöсь. Коми синтаксис, кузя сійö гижис зэв ыджыд удж – кык тома «Синтаксис коми языка». Сійöс абу йöзöдöма. Та йылысь монографияыс петіс сійö кулöм бöрын нин. «коми литературный язык эпохи раннего феодализма» уджын коми лингвист велöдіс 14 – 1714–17 нэмъясса важ коми гижöдъяс. Архивъясысь ачыс адзис и некымын важ коми кывйöн гижöм памятник, пыртіс найіс наукаö. Историческöй лексикология юкöнын А.С.Семен СидоровÖльöш корсис архивъясысь и дешифруйтіс гижöдъяслысь важ коми тöлысь нимъяс. Но став тайö вöчöмторсьыс öнöдз йöзöдöма неыджыд юкöн.
4. Лудыкова В.М. «Коми гижöд кыв история» (История коми литературного языка): учебнöй пособие / В.М. Лудыкова. – Сыктывкар: Изд – во Сыктывкарского ун – та, 2007, (52 - 59)
 
==Öшмöсъяс==
5. Холопова Д. «Мыжтöм мыжа»// «Коми му» 2002, октябрь 8 лун.
 
1. # ''Сидоров А.С. Сидоров'' Коми письменность эпохи раннего феодализма // Учёные записки ЛГУ.1947, вып. 2.
6. Жданов Л. «Велöдысь да учёнöй» // «Войвыв кодзув», 1992 - 8 номера, 72 – 74 л.б.
2. # ''Белых И.'' «Пальысь петöм учёнöй» // «Йöлöга» 2002, йирым 18 – öд лун.
3. # ''Белых И.'' «Нималана землякöс оз вунöдны» // «Коми му», ода кора 2008 вося 24 лун.
4. # ''Лудыкова В.М.'' «Коми гижöд кыв история» (История коми литературного языка): учебнöй пособие / В.М. Лудыкова. – Сыктывкар: Изд – во Сыктывкарского ун – та, 2007, (52 - 59)
5. # ''Холопова Д.'' «Мыжтöм мыжа»// «Коми му» 2002, октябрь 8 лун.
6. # ''Жданов Л.'' «Велöдысь да учёнöй» // «Войвыв кодзув», 1992 - 8 номера, 72 – 74 л.б.
7. # ''Жеребцов И., Цыпанов Е.'' «Ыджыд учёнöйлöн туй» // «Войвыв кодзув», 1991 - 5 номера, 67 – 72 л.б.
 
[[Категория: Персоналия:Коми]]
7. Жеребцов И., Цыпанов Е. «Ыджыд учёнöйлöн туй» // «Войвыв кодзув», 1991 - 5 номера, 67 – 72 л.б.