Сидоров Алексей Семёнович: версиякостса торъялӧм

Пытшкӧссӧ чышкӧма Пытшкӧссӧ содтӧма
Enye Lav (сёрнитанін | чӧжӧс)
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
Enye Lav (сёрнитанін | чӧжӧс)
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
Визь 1:
'''Сидоров Öльöксей Семёнович''' (комиöн '''Семен Öльöш''', 1892-19531892–1953) – филологиянималана наукасакоми докторучёнöй–энциклопедист, комифилологияса учёнöй–энциклопедистдоктор.
 
Сылöн научнöй корсьысьöмъясыс вöлі йитчöмаöсь литературоведъяскöд, археологиякöд, фольклоркöд, этнографиякöд, историякöд. Буретш тайö мортыс тöдмöдіс коми войтырöс медводдза коми поэт [[Куратов Ӧльӧш Вань|И.А. Куратов]]лöн гижöдъясöн. Сійö вöлі Комиад чужан му туялöмлы подув пуктысьöн. Таысь öтдор А.С. Сидоров гижис школаяслы да вузъяслы учебникъяс.
Визь 5:
==Олöм туй==
 
Семен Öльöш чужлöма 1892-öд вося кöч тöлысь 28-öд лунö [[Сыктывдін район]]са [[Паль]] сиктын. Помавлöма Пальын кык класса училище. 1907 воын пырöма велöдчыны [[Тотьма]]са учительскöй семинарияö, кöні сійö медъёна велöдіс кывъяс. 1911 воын Сидоров помаліс семинария, сы бöрын вит во чöж А.С. Сидоров велöдіс Емва вожын [[Кони]] сиктса школаын.
 
Водзö тöдöмлунъяс босьтöм могысь 1915 воын А.С. Сидоров пырис велöдчыны [[Вöлöгда]]са учительскöй институтö и велöдчис сэні куим во.
Визь 42:
Зэв сьöкыд гöгöрвоны А.С. Сидоровлысь кыв велöдан уджсö марристскöй теориятöг. Марризм выналігöн коми муын чужан кывйöс история боксянь зэв омöля велöдісны, эз чайтны збыльöн финно–угорскöй кывъяслысь история боксянь öткодьлунсö. Марристъяс серти, став кывйыс сöвмис сöмын скрещивайтчöмöн. Быттьöкö важöн вöлі сöмын 4 яфетическöй племя – ''сал'', ''бер'', ''рош'', ''йон'', и тайö нимъяс сорласьöмысь пö артмис став лексикалöн озырлуныс. Тайö теорияыс вöлі зэв примитивнöйöн да вульгарнöйöн. Мый жö кыскис медъёна Семен Öльöшöс тайö теорияас? Тыдалö, сійö, мый яфетическöй теория топыда йитліс кывсö обществоын мунан вежсьöмъяскöд. Марризм чуксаліс уна сикас ичöт войтыръяслысь кывъяс, и не видлавны найöс дась меркаясöн, мукöд кывъяс велöдöмын артмöм канонъяс отсöгöн. Вермас лоны, мый та вöсна медъёна А.С. Сидоров и сулаліс яфетическöй теория дор.
 
Кор сёрнитам А.С. Сидоров йылысь, кыдзи яфетолог йылысь, оз ков вунöдны, мый сійö некор эз вöв марризмлöн теоретикöн, а пыр вöчис коми кыв кузя конкретнöй удж. Сы вöсна и öнöдз тайö тайö уджъясыс зэв коланаöсь, тöдчанаöсь. Коми синтаксис, кузя сійö гижис зэв ыджыд удж – кык тома «Синтаксис коми языка». Сійöс абу йöзöдöма. Та йылысь монографияыс петіс сійö кулöм бöрын нин. «коми литературный язык эпохи раннего феодализма» уджын коми лингвист велöдіс 14–17XIV–XVII нэмъясса важ коми гижöдъяс. Архивъясысь ачыс адзис и некымын важ коми кывйöн гижöм памятник, пыртіс найіс наукаö. Историческöй лексикология юкöнын Семен Öльöш корсис архивъясысь и дешифруйтіс гижöдъяслысь важ коми тöлысь нимъяс. Но став тайö вöчöмторсьыс öнöдз йöзöдöма неыджыд юкöн.
 
==Öшмöсъяс==