Жаков Пальӧ Кальӧ: версиякостса торъялӧм

Пытшкӧссӧ чышкӧма Пытшкӧссӧ содтӧма
Jugydmort (сёрнитанін | чӧжӧс)
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
EUvin (сёрнитанін | чӧжӧс)
мВежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
Визь 5:
1901–ӧд воын помаліс университетсӧ да лои сэні велӧдысьӧн. Велӧдчигас пыдісянь туяліс коми йӧзлысь олӧмсӧ да лӧсьӧдіс научнӧй гижӧд. 1911–ӧд воӧ лои профессорӧн. 1908–ӧд воӧ академик [[Бехтерев Владимир Михайлович|В.М.Бехтерев]] корис К.Жаковӧс уджавны психо–неврологическӧй институтӧ. Велӧдіс сэні 1917–ӧд воӧдз. 1917–1926–ӧд воясӧ оліс [[Псков|Псковын]], Юрьевын ([[Тарту]], [[Эстония]]) да [[Рига|Ригаын]] ([[Латвия]]).
 
К.Жаков гижис ёнджыкасö роч кыв вылын. Медводдза гижӧдъяссӧ — кывбуръяс, очеркъяс, висьтьяс вӧлі йӧзӧдӧма ХХ–ӧд нэм пуксигӧн Петербургын ("«Парма"» небӧг лэдзанінын). Зэв тӧдчана да гижысьӧс паськыда нимӧдана уджъясӧн лоины "«Сквозь строй жизни"» (комиöн "«Олöм бужöдъяс вомöн"») повесьт да важся коми йӧзлӧн олӧм йылысь "«Биармия"» поэма.
 
Куліс К.Ф.Жаков Ригаын, дзебисны Покровскӧй шойна вылӧ. 1990–ӧд воӧ выльысь дзебисны Сыктывкарын, [[Шӧр шойна (Сыктывкар)|Шӧр шойна]] выло.