Коми Республика: версиякостса торъялӧм

Пытшкӧссӧ чышкӧма Пытшкӧссӧ содтӧма
Enye Lav (сёрнитанін | чӧжӧс)
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
Визь 2:
|Рӧм1 = {{Рӧм|Рочму}}
|Коми ним = Коми Республика
|Оригинал ним = Республика Коми Öтувкан
|Канпас = Coat of Arms of the Komi Republic.svg
|Дӧрапас = Flag of Komi.svg
Визь 8:
|Кып =
|Статус = республика
|Кытчӧ пырӧ = Роч ФедерацияӧФедерация
|Сыӧ пырӧны = 5 кар кытш, 15 район
|Юркар = [[Сыктывкар]]
|Ыджыд кар =
|Ыджыд каръяс = [[Сыктывкар]], [[Уква]], [[Ускар]], [[Вӧркута]]
|Артман кад = 1921’[[1921]], [[22 моз|моз тӧлысь 22’22 лунӧлун]]
|Юралысь = [[Гайзер Вячеслав Михайлович]]
|Юралысь ним = Юралысь
Визь 25:
|Кыв =
|Кывъяс = [[Коми кыв|коми]], [[Роч кыв|роч]]
|Олысьяс = 968901 164189
|Перепись во = 20082010 во
|Процент от населения =
|Место по населению = 54
Визь 66:
Коми Республикаса юркарыс — [[Сыктывкар]]. Сыктывкарсянь [[Мӧскуа]]ӧдз 1515 км.
 
Коми войтырлӧн асъюралан мутас артмис 1921’[[1921]] вося [[22 моз|моз 22’тӧлысь 22 лунӧ]] кыдз [[Коми (Зыряналӧн) асвеськӧдлан обласьт]], кодi 1936’[[1936]] вося [[5 ӧшым|ӧшым тӧлысь 5’5 лунӧ]] лоис [[Коми АССР]], 1990’[[1990]] вося сентябсянь[[йирым тӧлысь]]сянь — [[Коми ССР]], 1992’[[1992]] вося юньсянь[[лӧддза-номъя тӧлысь]]сянь — '''Коми Республика'''.
 
Коми Республикаын олысьыс (2002’[[2002]] йирымынвося [[йирым тӧлысь]]ын йӧзӧс лыддьӧмгижалӧм серти): 1 019 000 морт (РФ-ысь 0,70%, РФ-ас 54-ӧд инынӧсь). На пӧвстын [[комияс]] — 270.271 морт (25,2 %). Суклун: 2,5 морт/км².
 
Сьӧм пыдди бергалӧ Роч [[Рочмуса шайт|шайт]]; 1 шайт = 100 ур.
Визь 156:
|49 790
|?
|[[Сӧснагорт|Сöснагорт]] (Сосногорск)
|-
|[[Сыктыв район|Сыктыв]]
Визь 162:
|16 055
|?
|[[Визин (Сыктыв район)|Визин]]
|-
|[[Сыктывдiн район|Сыктывдiн]]
Визь 197:
!Шöрин
|-
|[[ВöркутаВӧркута каркытш|Вöркута]]
|24 400
|116 938
Визь 228:
|}
 
Районъяс да каркытшъяс асьныс юксьöны посниджык муниципал юкöдъясö, дзоньнасставнас эм 16 кар овмöдчанiновмöдчӧмин да 175 сикт овмöдчанiновмöдчӧмин
 
== Каръяс ==
Визь 283:
Коми Республика пукалö [[Европа]] асыв-войвыв пельöсын, [[Гринвидз]]сянь асывлань 45° 21' да 65° 15' костын, а му [[сяркос]]сянь войланьыс 59° 12' да 68° 25' костын.
 
ОрччöнКоми Комикöтмукӧд му кутöныорччöн: рытыввылын ― [[Кардор обласьт|Кардор овласьтобласьт]], Кардор жö овласьтувса [[Яран асвеськöдлан кытш]], [[Тюмень обласьт|Тюмень овласьт]] улын ветлысь [[Ханты-Вӧгул асвеськӧдлан кытш — Йӧграму|Йöгра]]лöн ла [[Ямал-Яран асвеськӧдлан кытш|Ёмаласа Яран]]лöн асвеськöдланаасвеськöдлан кытшъяс, лунвылын ― [[Перым край|Перым ладор]] да сы улын жö асвеськöдлöмтöг олысь [[Перым Коми кытш|Коми кытш]], а рытыв-лунланьтi ― [[Киров обласьт|Кылна (Киров) овласьт]]кöд суйöрыс.
 
Республика мулöн веркöсыс ― 415.900 километра квадрат ыджда. Кузьтаыс войвывсянь лунвылö ― 785 км, рытывсянь асыввылö ― 695 км. Эськö медкузь визьсö позьö нюжöдны рытыв-лунвывсянь асыв-войвылö да, тадзи петö 1275 км.
Визь 312:
Мозына-Эжваа шыльыдiнад и, Шöрвыв мусюрад и ва юкланiнъясныс гыакодьöсь да алькöс мылькъяöсь. Ставнысö буриндзи кырлалöма кыкладор банöдныс, кыпалыштöны кö, сöмын матö 230-250 метра джудждаöдз и волöны.
 
Йизьывлытöдз вöвлöм лайковъястö öнi кежлö шыльöдöма нин пуксялöм лыаöн (тадзи [[Емва]], [[Висер (Эжва вож)|Висер]], [[Ньывсер]] кузяла, [[Эжва]] да [[Вой Кöтйöм]] костысь ва юкланiнас); му веркöсыд татi ёна нюрсялöма.
 
Татшöм важъя лайколыд кызвыйö и индöма туйвизьнысö медыджыд юяслы, а на пöвстысь быдöн нин ([[Эжва]], [[Сыктыв]], [[Мозын]], [[Ву]]) ваялöм лыа да изнас артмöдöма аслыс öткымын тшупöда паськыд ковтыссö.